Бариги вийшли на "полювання": хто та навіщо "скуповує" квартири в Лисичанську, Сєвєродонецьку, Рубіжному

У тимчасово окупованих Лисичанську, Сєвєродонецьку, Рубіжному повним ходом іде "розпродаж" квартир та будинків. Натомість, щоб відновлювати зруйнований житловий фонд, росіяни та місцеві зрадники влаштували прибутковий "бізнес" у сфері нерухомості. З'явилися навіть "чорні ріелтори", які нібито допомагають продавати житло новому контингенту "молодої республіки", який підтягується з віддалених куточків РФ. Водночас законні власники мають доводити свої права на житло і часто просто не можуть потрапити до своїх квартир.

Що відбувається з житловим фондом в окупованому "трикутнику" та як на цьому наживаються росіяни - проаналізував Час Пік.

Скільки просять за житло?

Ціни на нерухомість в окупованих Лисичанську, Сєвєродонецьку та Рубіжному дивують. Причому йдеться не лише про вцілілі будинки.

Зокрема, на російському інтернет-сервісі "Авіто" з'явилося вже ]]>чимало оголошень про продаж квартир у Сєвєродонецьку.]]> За однокімнатну квартиру просять 1 100 000 рублів (приблизно 427 875 гривень або 11 578 доларів США). І це найменша вартість. Найдорожча квартира продавалася за адресою Хіміків, 19 - 1 800 000 рублів (приблизно 700 160 гривень або 18 947 доларів США).

Є й "середні" пропозиції - квартира в будинку 5 на вул. Новікова (1 500 000 рублів, або приблизно 583 467 гривень, або 15 789 доларів США). Також квартира на Гвардійському, 24а. Вона продається за 15 000 00 рублів (приблизно 58 3467 гривень або 15 789 доларів США).

Здебільшого, в оголошеннях фігурують квартири у вцілілих будинках. Але є й оголошення про продаж квартир у будинках з пошкодженнями. Наприклад, квартира за 1 150 000 рублів (447 324 грн або 12 105 доларів США) за адресою Вілесова, 43.

У Рубіжному вартість квартир, судячи з обурення користувачів мережі, ]]>сягає 1,5-2 млн російських рублів]]>. Купувати таке дороге житло у зруйнованому Рубіжному охочих мало, звідси й обурення на рахунок "неіснуючих цін".

Про вартість квартир у Лисичанську на даний момент точної інформації немає. Автори оголошень, які фігурують у мережі, відмовляються відразу вказувати, скільки хочуть отримати. Водночас ]]>оголошення є]]>. І всі вони публікуються з російських номерів телефонів - і ті, в яких хочуть продати житло, і ті, в яких хочуть придбати житло. В пріоритеті у "зацікавлених" - оренда з подальшим викупом.

Варто зазначити, що ]]>оренда нерухомості в окупованому "трикутнику"]]> теж є невиправдано дорогою. Наприклад, квартира подобово в Сєвєродонецьку може коштувати 5000 рублів (близько 2000 гривень). Навряд такі ціни розраховані на місцевих.

На горизонті з'явилися "рієлтори"

Чи є авторами численних оголошень про продаж/купівлю житла в Лисичанську, Сєвєродонецьку та Рубіжному реальні власники - велике питання. Звичайно, оголошення публікуються з території РФ або інших окупованих міст, де є доступ до інтернету. З урахуванням того, що у власників квартир регулярно виникають труднощі з тим, щоб потрапити до своєї квартири без ]]>довгого та складного доведення прав власності]]> перед окупантами (а якщо у квартиру вже заселили нових "господарів", то й доводити свої права марно), легкість та масовість, з якою з'являються "пропозиції" та "попит", викликають підозри.

В окупованих містах ]]>почали з'являтися так звані "чорні рієлтори"]]>, які пропонують свої послуги по "зведенню" покупців та продавців, а частіше - просто перекупники, які спритно користуються ситуацією:

відсутністю справжніх власників (адже власник може навіть не знати, що в його квартирі хтось проживає та по-своєму розпоряджається майном),
відсутністю нотаріальної практики,
напливом "мігрантів" та військових,
завищених цін тощо.

Справжній бардак, у якому дуже добре орієнтуються ті, хто звик займатися незаконними угодами, перепродажами та шахрайством.

А хто покупець?

Сумнівно, що жителі Лисичанська чи Рубіжного, які рятувалися від війни, повертаються до міст, бачать свої зруйновані будинки та одразу прагнуть купити за місцем нові квартири. Кому може спасти на думку така ідея?

Разом з тим, все частіше з'являється інформація про те, що окупований ]]>Донбас магнітом притягує вихідців із Центральної Азії, Північного Кавказу та інших віддалених куточків РФ]]>, для яких зруйновані міста Луганщини виглядають значно цивілізованішими, ніж рідні населені пункти. Хтось "отримує" житло, заселяється в нього, перепродує подібним до себе.

У мережі також багато свідчень про те, що у квартирах сєвєродончан проживають будівельники, а в будинках лисичан та рубіжан, де про відновлення забули взагалі, - російські військові. І всі вже вважають себе новими власниками, готовими розпоряджатися чужим майном як власним. З цього збірний образ "продавця" та "покупця" стає дуже зрозумілим. Очевидно, "попит" створюють не лисичани, сєвєродончани або рубіжани.

Як щодо законності?

Усі майнові угоди, які відбуваються в окупації, насправді ]]>не мають юридичної сили]]>. Більше того, вони є незаконними і навіть можуть мати юридичні наслідки для учасників. Навіть якщо уявити гіпотетичну ситуацію, в якій мешканець Лисичанська придбає будинок у іншого мешканця Лисичанська та оформить угоду за стандартами окупантів, то після звільнення правочин визнаватися не буде, як пояснюють юристи.

Тому всі перепродажі, які зараз здійснюються, - не більше, ніж бажання російських бариг та місцевих зрадників поживитись, поки цьому сприяє ситуація. Адже ніхто жодних гарантій не дає на випадок звільнення міст. А навіщо, якщо головна мета - набити кишені?

І це дуже показово: окупаційна "влада" вже неодноразово прикривалася близькістю лінії фронту, щоб не займатися відновленням житлового фонду в "трикутнику" та прилеглих населених пунктах, проте обстріли зовсім не заважають розгорнути "бізнес" у сфері нерухомості. Чи не показує таке ставлення, що міста Луганщини потрібні лише для того, щоб на чомусь нажитися, щось вкрасти, когось обдурити?

Пропонуємо до перегляду:

"Танці" – це епізод-жарт до першого сезону анімаційного серіалу "Хробаки".
Любов не має кордонів – це всім відомо. Але в межах цих самих кордонів вона часом набуває дивних, іноді кумедних форм.

Серіал створено лисичанською студією "Час Пікчерс продакшн". Автор ідеї Vit Richer, інтерв'ю з яким можна ]]>почитати тут]]>.