Міста так званого "трикутника" на Луганщині переживають не першу окупацію. У липні 1942 року Лисичанськ, Сєвєродонецьк (на той час селище Лісхімбуд) та Рубіжне були окуповані німецькими військами. У 2014 році - організованими та озброєними Росією бойовиками угруповання "ЛНР". У 2022 році - російськими військами після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Міста "трикутника" вистояли та були звільнені у 1943 та 2014 роках. Ось вже два роки Лисичанськ, Сєвєродонецьк та Рубіжне чекають на деокупацію та звільнення від російських загарбників. Як звільняли міста "трикутника" 10 років тому, розповість Час Пік.
У 2014 році Лисичанськ, Сєвєродонецьк та Рубіжне були в окупації близько трьох місяців. Окупація всіх трьох міст розпочиналася однаково: зальотні політтехнологи організовували масові мітинги, протести та акції, учасники яких вимагали захистити статус російської мови, виступали проти євроінтеграції та НАТО, благали Кремль про допомогу та захист. До "трикутника" прийшла "руська весна", з'явилися перші загони "ополченців" та перші блокпости, які мали захистити міста від міфічних "укронацистів", було проведено невизнаний на міжнародному рівні псевдореферендум, за підсумками якого 12 травня було проголошено незалежність "Луганської республіки".
Визволення
Міста так званого "трикутника" на Луганщині було звільнено від НЗФ "ЛНР" у липні 2014 року. В середині липня сили АТО підійшли максимально близько до "трикутника". 21 липня під контроль України повернулося місто Рубіжне, наступного дня звільнили сусідній Сєвєродонецьк. 24 липня бойовикам угруповання "ЛНР" довелося залишити Лисичанськ.
Рубіжне
Перша битва під Рубіжним між українськими захисниками та проросійськими бойовиками НЗФ "ЛНР" відбулася 22 травня 2014 року. Близько 4:20 ранку колона українських військовослужбовців 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького вийшла на Томашевський міст через Сіверський Донець, де було встановлено блокпост сепаратистів. Підрозділи 2 батальйону 30-й ОМБр змогли прорватися крізь блокпост, але опинилися у пастці, натрапивши на засідку бойовиків на в'їзді до Рубіжного. Проросійські бойовики розстріляли колону впритул зі стрілецької зброї та гранатометів. Українські війська змушені були відійти.
Операція зі звільнення Рубіжного розпочалася у ніч проти 21 липня 2014 року. Бій тривав кілька годин. Об'єднана група батальйонів "Чернігів", "Айдар" та "Луганськ-1" закріпилася на території трубного заводу. Після цього сили АТО взяли під контроль будівлю міського відділення міліції та міської ради. Вранці українські військові та правоохоронці завершили зачистку приватного сектору у Рубіжному.
Наступною ціллю був Сєвєродонецьк, вночі почалися бої за місто.
Сєвєродонецьк
Сєвєродонецьк перебував під окупацією проросійських бойовиків "ЛНР" до 22 липня 2014 року. У місті господарювали кілька незаконних збройних формувань, серед яких найчисленнішим було угруповання "Привид" Олексія Мозгового.
22 липня українські підрозділи Національної гвардії України, ЗСУ та добровольчих батальйонів атакували з двох сторін. Вже у другій половині дня до Сєвєродонецька увійшло дві колони сил АТО – одна з боку Старої Краснянки, друга – з боку Варварівки. У звільненні Сєвєродонецька брали участь батальйони територіальної оборони та 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила (24 ОМБр). Місцеві жителі зустрічали визволителів з квітами та розгорнули гігантський синьо-жовтий прапор.
Лисичанськ
Звільнення від незаконних збройних формувань "ЛНР" Лисичанська, що знаходиться на протилежному березі Сіверського Дінця, сталося трохи пізніше. Активні бойові дії на околицях Лисичанська розпочалися 22 травня. Синьо-жовтий прапор знову майорів у місті пізно ввечері 24 липня 2014 року. Український прапор піднімали над Лисичанською міськрадою командир 2 механізованої роти 24 ОМБр капітан Валерій Бондаренко (загинув 13 серпня 2014 року в Новосвітлівці під Луганськом) разом з командиром батальйону "Донбас".
Значну роль у звільненні Лисичанська відіграли 24-а ОМБр, 51-а ОМБр, 95 ОАеМБр, батальйони "Донбас" та "Луганськ-1". Якщо у Рубіжне та Сєвєродонецьк сили АТО увійшли практично не зустрівши опору, то за Лисичанськ довелося вести кровопролитні бої. Операція зі звільнення Лисичанська тривала дві доби й була вкрай важкою. Українським бійцям довелося проривати два потужні рубежі оборони бойовиків.
Серед загиблих – командир Криворізької окремої бригади з охорони громадського порядку Національної гвардії України полковник Олександр Радієвський, який загинув від кулі снайпера 23 липня 2014 року під час операції зі звільнення Лисичанська. Разом з бійцями він потрапив у засідку на мосту між Сєвєродонецьком та Лисичанськом. За день до загибелі полковник звільняв Сєвєродонецьк. Указом Президента України Радієвському було присвоєно військове звання генерал-майора (посмертно).
Після звільнення Лисичанська 24 ОМБр здійснила більш ніж стокілометровий марш й вийшла на рубіж на південь від Луганська, звільнивши населені пункти Хрящувате та Новосвітлівка й, по суті, замкнувши кільце навколо Луганська.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, міста "трикутника" знову були окуповані: 13 травня 2022 р. окупанти увійшли до Рубіжного, 25 червня після кровопролитних боїв зайняли Сєвєродонецьк, а Лисичанськ, Новодружеськ та Привілля було окуповано 3 липня 2022 року.
Незважаючи на те, що російська армія зруйнувала обстрілами міста "трикутника" та позбавила життя тисячі його мешканців, українці знають, що "Луганщина - це Україна". Українці вірять, що одного разу український прапор знов майорить й над Лисичанськом, й над Сєвєродонецьком, й над Рубіжним, й над кожним містом і селом, яке зараз перебуває в окупації.
Нагадаємо, Луганською обласною військовою адміністрацією офіційно запроваджується збір інформації щодо вцілілого житла на Луганщині, власники якого бажають отримати компенсацію при юридично оформленій відмові від права власності на нього на користь держави Україна у разі потенційної появи такої можливості та наявності необхідних фінансових ресурсів. Докладніше дізнайтесь у нашому матеріалі.
Читайте також: "Віджатий трикутник": Що робити мешканцям Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного, якщо їхні квартири захопили окупанти
