Місто троянд і шампанських вин: Захоплююче життя найстарішого історико-культурного центру Донбасу

Місто Бахмут - найстаріший історико-культурний центр Донбасу. Тут збереглися десятки будівель кінця XIX століття, є знаменитий завод шампанських вин та кімната-музей писанкарства, краєзнавчий музей та спортивний комплекс "Металург", де тренуються спортсмени паралімпійської збірної України. Під час декомунізації місту повернули історичну назву, до 2016 року Бахмут називався Артемівськом.

Чому варто відвідати місто Бахмут і що цікавого можуть дізнатися про нього туристи, розповість Час Пік з посиланням на ]]>Свої.City]]>.

Трохи з історії

Історія міста має глибоке коріння і веде звіт з 1571 року. Саме тоді цар Іван Грозний для відсічі кримським татарам та захисту південних рубежів наказав створити прикордонні сторожі на річках Айдар та Сіверський Донець. У письмових джерелах згадується Бахмутська сторожа.

Як повноцінне поселення Бахмут заснували козаки Ізюмського слобідського полку. Документально доведено, що острог на р. Бахмут побудовано слобідськими козаками, перший його опис складено у 1704 р. В 1701 р. Бахмутська слобода за указом Петра I стає найбільшою фортецею на півдні Слобожанщини.

У XVII столітті козак І. Бірюков відкрив солоні ріпні озера біля річки Бахмут. В окремі роки сюди сходилося до 10 тис. солеварів.

У 1707-1708 рр. Бахмут - один з центрів повстання Кондратія Булавіна на Дону. У рік 400-річчя міста на одній з центральних площ було встановлено погруддя Кіндратія Булавіна - отамана Бахмутських солеварів. І відтепер ця площа носить його ім'я.

У 1721 р експедицією на чолі з Григорієм Капустіним недалеко від міста Бахмута були відкриті поклади кам'яного вугілля. Навколо міста на початку XIX століття було відкрито поклади глини, піску, гіпсу.

З 1783 р. по 20-ті роки XX століття Бахмут залишається центром видобутку солі. Сіль стає частиною герба Бахмута, затвердженого 2 серпня 1811 року. Зелений колір верхнього поля герба - це символ родючості бахмутської землі, чорний колір нижнього поля - символ багатства надр. В середині, між зеленим та чорним полями зображено хімічний знак солі.

У 70-і роки XIX століття заповзятливий виходець з Пруссії Е. П. Фарке будує скляний, гвоздильно-костильний, алебастровий  та цегляний заводи. У 1874 р. купець 1-ї гільдії І.П. Скараманга відкриває солеварний завод, що давав 2 млн пудів солі в рік. З 1879 р. починають будуватися соляні шахти франко-бельгійським та франко-німецьким акціонерними товариствами. У 1885р. соляні шахти Бахмута давали 70% загальноросійського видобутку солі. Росія припинила ввезення солі з-за кордону.

Наприкінці XIX століття бахмутські заводи братів Любицьких, Решетнікова, Степанкова, Бадодіна давали понад 2,2 млн штук червоної цегли. Парові млини Трахтерова та Гінзбурга випускали до 30 тис. пудів борошна, алебастрові заводи Фарке та Новікова випускали продукції на 920 тис. рублів. Миловарний завод Лобасова давав 100 тис. пудів високоякісного мила, а пивоварною продукцією Адельмана в 20 тис. літрів можна було напоїти весь повіт. Видобуток солі на рудниках Летуновського, Фолькнера, Станкевича, Корді становив 6 млн пудів, на заводі Скараманга - 1,4 млн пудів.

Місто стає великим торговим центром, в ньому чотири рази на рік проводяться Бахмутські ярмарки, які відродилися знову в 1999 р. і називаються зараз "Бахмутський шлях".

25 листопада 1920 р. Бахмут став центром Донецької губернії. У перші роки Радянської влади в Бахмуті жили і працювали голова Ради Народних Комісарів УРСР В.Я. Чубар, а також один із засновників Донецько-Криворізької радянської республіки Ф. Сергєєв, відомий на прізвисько Артем.  На честь останнього місто перейменоване у 1924 році.

У роки Другої світової війни Артемівськ було окуповано німецько-фашистськими загарбниками, 5 вересня 1943 року місто було звільнено.

У 1991 р. незадовго до проголошення незалежності України, в місті ініційовано місцевий референдум про повернення місту історичної назви, ініціатива не була підтримана - "за" проголосувало лише 25%.

Що подивитися туристу

Бахмут розташований у північно-східній частині Донецької області, на плато Донецького кряжу, яке прорізає річка Бахмутка з правою притокою річкою Каменуватий Яр.

Набережна, сквер на Бульварі металургів  та Алея троянд

За останні роки в Бахмуті реконструювали місця для відпочинку місцевих та гостей міста: набережну річки Бахмутка, сквер на Бульварі металургів та Алею троянд.

На благоустрій та озеленення набережної Бахмутки з місцевого бюджету, за офіційними даними, витратили майже 17,5 млн гривень. На озеленення тільки лівого берега набережної витратили понад 12,5 млн гривень. Загальна площа реконструкції становить 1,3 гектара.

Реконструкція набережної Бахмутки триває. Тут планують створити п'ять зон відпочинку: рест-зона в стилі кантрі, зоозона з фігурами тварин, зона в українському стилі, рест-зона "колорит" та зона "сакура" в японському стилі.

У зоозоні на набережній встановили топіарні фігури динозавра, слонів, жирафа, ведмедів та інших тварин. Всього тут 15 скульптур з кущів та штучної трави висотою до 3 метрів.

У 2015 р. на Алеї троянд у Бахмуті зафіксували рекорд України в номінації "Найбільша кількість троянд в одній локації". Експерти нарахували понад 5 тисяч рожевих кущів.

Площа Свободи та Центр культури і дозвілля ім. Євгенія Мартинова

Нинішня площа Свободи до революції 1917 р. носила назву Торгової. Місто знаходилося на перехресті торгових шляхів, тут вже в кінці XVIII ст. проводилося чотири ярмарки на рік.

Крім кам'яних торгових рядів, на площі стояв Народний дім (побудований у 1902 р., а в 1926 р. увійшов складовою частиною в новозбудовану будівлю палацу Леніна). В даний час тут розміщується Міський Центр культури і дозвілля ім. Євгенія Мартинова.

Радянський естрадний співак і композитор Євген Мартинов народився не в Артемівську, а в Камишині Волгоградської області. Через 2 роки його сім'я переїхала на постійне проживання в Артемівськ і оселилася в одному з будинків по вул. Куйбишева (нині Різдвяна).

Завод шампанських вин Artwinery

Найбільше підприємство у Східній Європі з виробництва ігристих вин класичним пляшковим методом. Весь цикл виробництва розташовується на глибині понад 72 метрів в підземних гіпсових тунелях. Там в унікальних мікрокліматичних умовах зріє понад 30 мільйонів пляшок ігристого вина.

Квиток на екскурсію заводом з дегустацією шести зразків продукції коштує 200 гривень. Оплатити можна готівкою та карткою.

Записатися на екскурсію можна за номером телефону 0 800 40 1950 (багатоканальний номер, дзвінки по Україні для всіх мобільних операторів безкоштовні).

Або відправляйте заявку по e-mail: excursion@artwinery.com.ua. У заявці необхідно вказати контакти для зворотного зв'язку.

Краєзнавчий музей

Дізнатися про історію міста від заснування до теперішнього часу, подивитися, яким воно було 400 років тому, можна в 15 залах Бахмутського краєзнавчого музею. Бахмутський краєзнавчий музей знаходиться на вул. Незалежності, 26.

Міський історико-краєзнавчий музей в Артемівську відкрився на громадських засадах у 1962 р. В 1967 р. музей отримав статус народного, а 1989 р. - став державним.

Музей розташований в будівлі, яка є пам'яткою історії та культури. Це будівля промисловця В.Г. Французова, яка була побудована у 1911 році.

Всього у фондах музею зберігається 30 тисяч експонатів.

Кімната-музей писанкарства та розвитку народних ремесел

Кімната-музей писанкарства та розвитку народних ремесел знаходиться на вул. Перемоги, 23-А.

У 2008 р. в Артемівському міському Народному домі розпочав роботу музей писанкарства та розвитку народних ремесел. У музеї зібрана колекція писанок з різних регіонів України. Також тут можна побачити роботи майстра народної творчості Дмитра Денисенка, який вивчав народні традиції писанкарства.

Майстер створює писанки в техніці різьблення по шкаралупі, використовуючи гусячі та страусині яйця. На основі етнографічних матеріалів він відновив понад тисячу експонатів писанок діючої експозиції музею. Ще майстер проводить майстер-класи для дітей та дорослих.

Стадіон "Металург"

У місті побудовано легкоатлетичний манеж європейського зразка - це перший етап реконструкції спортивного комплексу "Металург", якому присвоєно статус бази олімпійської та паралімпійської підготовки спортсменів.

Спортивні події проводять на стадіоні "Металург" та в спортивно-оздоровчому комплексі на його території. Цей спортивний комплекс є однією з кращих спортивних та навчально-тренувальних баз України, тут тренуються спортсмени паралімпійської збірної України.

Мурали

У Бахмуті на вул. Чайковського, на в'їзді з боку Костянтинівки, компанія "Кайлас-В" створила комплекс з двох муралів на торцевих стінах сусідніх багатоповерхівок.

Група KAILAS-V розробила, втілила в життя і подарувала місту ще один мурал, намальований на торцевій стіні будинку №30 по вул. Горбатова.

"Тут є види України, орнаменти петриківського розпису, стилізована вишиванка. А в центрі - сокіл, що символізує герб України. Я довго вивчала питання, чи можна трактувати тризуб як сокола. Прямих свідчень цьому немає, але багато хто говорить, що наш герб уособлює сокола, який летить вниз за здобиччю або охороняє свою територію. Тому хотілося взяти щось національне і поєднати з елементами живої природи", – розповідає директор творчої групи Яна Вовк.

Соляні шахти "Артемсіль"

Сіль з Бахмута експортують на весь світ. Щоб побачити соляну шахту та найбільший підземний концертний зал світу, а ще дізнатися про історію видобутку солі, треба дістатися до міста Соледар поблизу Бахмута.

Доїхати туди можна автобусами №122 та №123 з приміської автостанції на вул. Незалежності, 85.

Екскурсія коштує 200 гривень для одного. Записатися можна за номером телефону +380 50 608 90 70.

На глибині 300 метрів у соляній шахті підприємства "Артемсіль" проводиться унікальний фестиваль мистецтв "Соляна симфонія", а в спелеосанаторії шахтних виробок лікують захворювання дихальних шляхів.

Цікавий факт

Деякі місцеві жителі та переселенці відкрили власну справу і почали бізнес завдяки участі в міжнародних проектах і грантах. Серед таких підприємств - мобільна кав'ярня " КофеИн", майстерня та інтернет-магазин одягу та слінгів Anna Petric.

Засновниця бренду Anna Petric Анна Петриченко в 2018 році отримала нагороду BusinessWoman 2018 в рамках Міжнародного жіночого форму BusinessWoman 2018. Анна стала кращою підприємницею серед тисячі інших претенденток з понад 20 країн світу.

Як дістатися до Бахмута

У подорож обов'язково треба взяти документи на посвідчення особи, найкраще – паспорт, а якщо подорожуєте з дітьми - свідоцтво про народження. Адже на шляху до міста з боку Харкова, Слов'янська, Покровська та Сєвєродонецька розташовано блокпости.

Автобусне сполучення

Щодня з Києва до Бахмута курсують кілька автобусів, вартість одного квитка від 600 до 750 гривень.

Центральний автовокзал Бахмута знаходиться на вул. Космонавтів, 5, майже навпроти залізничного вокзалу "Бахмут-2".

У місті є автостанція приміського сполучення на вул. Незалежності, 85, звідки можна дістатися до найближчих сіл та міст: Соледара, Часів Яру, Іванівського, Покровського, Червоної Гори тощо.

З приміської автостанції щодня ходять автобуси до КППВ "Майорське", доїхати до пункту пропуску можна за 50 грн з людини.

Залізничне сполучення

Поїздом дістатися до Бахмута легко з Києва та Львова. До Бахмута щодня ходить поїзд №142Ш "Галичина" "Львів – Бахмут". Їм можна доїхати до станції Бахмут-2 (міський ж/д вокзал) без пересадок, як зі Львова, так і з Києва.

Якщо їхати зі Львова, в дорозі доведеться провести майже 29 годин, з Києва – близько 14 годин. Вартість квитка від 200 грн за місце у плацкарті до 2 338 грн за купе класу "люкс".

З Маріуполя до Бахмута через Харків та Запоріжжя курсує поїзд №О96П "Маріуполь – Бахмут". Дістатися з Маріуполя до Бахмута їм можна приблизно за 17 годин. Цей поїзд курсує не кожен день, тому варто уточнювати розклад.

Зі Львова, Івано-Франківська, Києва, Харкова, Сум, Дніпра та Полтави можна дістатися прямим поїздом до Костянтинівки, а звідти на автобусі або таксі доїхати до Бахмута. Квиток на автобус "Костянтинівка – Бахмут" коштує 35-40 грн, таксі обійдеться в 250-300 гривень.

Де зупинитись

Готель "Бахмут": вул. Садова, 135.

Забронювати номер: 095 257 47 27.

Готель розташовано в центрі міста неподалік залізничного та автовокзалу. Вартість проживання в номері - від 150 грн за ліжко-місце в номері на 4-х осіб, номер на двох - від 650 гривень.

До послуг гостей безкоштовний Wi-Fi та приватна парковка, банкетний зал, конференц-зал і камера схову багажу.

Готель "Україна": вул. Миру, 54

Готель "Україна" - найстаріший в місті. Тут є номери економ-класу та підвищеного комфорту. Вартість проживання в номері - від 250 гривень.

До послуг гостей на першому поверсі готелю є перукарня, кафе "Брізсоль", конференц-зал та закрита парковка.

Готель Atlantic: вул. Свободи, 20-а.

Забронювати номер: 066 597 87 44.

Готель розташовано біля міського парку. У готелі 22 номери, найдешевший "економ" - від 430 гривень з людини на добу. У вартість номера входить сніданок.

Також чимало пропозицій для ночівлі можна знайти у газетах, місцевих пабліках і просто в оголошення на вулиці.

Де поїсти

Ресторан BIBLOS: вул. Свободи, 19.

У ресторані "Біблос" представлено кухні різних народів. Названий на честь найдавнішого міста в світі, цей ресторан вже 11 років є родзинкою Бахмута.

Ресторан "Сіль": вул. Незалежності, 32.

Щоп'ятниці жінок тут безкоштовно пригощають фірмовим коктейлем.

Суші-студія IZUMI: вул. Свободи, 3.

Якщо ви любите японську кухню, то вам повинно тут сподобатися.

Бар Chilli Bar: вул. Свободи, 3.

Любителі гострих гастрономічних вражень можуть зазирнути в бар мексиканської кухні Chilli Bar.

Піцерія

Gusto: вул. Ювілейна, 51-а.

"Піцанія": вул. Ювілейна, 10.

У місті відкрили сервіс доставки піци в будь-яку точку міста Pancho. Замовлення приймають за номером 099 212 10 21 і доставляють в середньому за 55 хвилин. Можна забрати піцу самому за адресою вул. Василя Першина, 3.

Ресторан швидкого харчування мережі "Крила": вул. Незалежності, 65. Тут можна швидко перекусити бургерами та сендвічами.

У Бахмуті багато великих та маленьких кав'ярень.

Aroma Kava: вул. Миру, 53.

"Франс.уа": вул. Миру, 50.

"Далівія": вул. Соборна, 30.

Архівні фото

Читайте також:]]> Диво природи та "діамант у намисті Кремінщини": Чим славиться та приваблює найзеленіший край Луганщини]]>