Надія Савченко – неординарна особистість в українському політикумі. Її злети і падіння за досить короткий термін не залишили байдужими, мабуть, нікого. Однак після деяких подій кількість її шанувальників стало стрімко падати.
Біографія
Надія Савченко народилася в 1981 році, 11 травня, в Києві. Капітан, штурман-оператор Мі-24 ЗС України, депутат ВР від партії «Батьківщина», член української делегації в ПАРЄ. Популярність і популярність мужнього офіцера отримала після того як за дивних обставин незаконно опинилася в катівнях російського СІЗО, де неодноразово оголошувала голодування, в тому числі, сухе, вимагаючи від влади Росії свого звільнення. Була засуджена до 22 років позбавлення волі, потім помилувана і обмінена на двох російських військовослужбовців, які воювали в Донбасі.
Сім'я Надії Савченко
Батько надії Віктор Савченко був інженером, помер у 2003 році, мати – Марія Іванівна, сестра – Віра, за професією архітектор, працює помічником народного депутата України Сергія Власенка.
Освіта
Навчалася Надія в українській школі (єдиній в районі), говорила завжди і скрізь виключно українською мовою, включаючи виступи і репліки і в російських судах. Після школи навчалася на модельєра-дизайнера, рік навчалася в КНУ на факультеті журналістики. Потім пішла служити в армію. 2004 - 2005 роках брала участь у місії в Іраку. Але у надії ще з дитинства була "крилата" мрія стати льотчиком, причому, військовим льотчиком, і цієї мрії ніколи не полишала.
Надія вступає до Харківського університету Повітряних сил, де її двічі відраховували "за непридатність до вильотів", але вона двічі відновлювалася. Закінчила навчання штурманом Су – 24, але її направили на іншу крилату машину-вертоліт Мі-8.
У вересні 2014 року стала членом партії "Батьківщина". Трохи пізніше стала добровольцем батальйону "Азов". У червні цього ж року потрапила в полон.
Читайте також: Савченко готова сісти за стіл переговорів з ватажками "ДНР" і "ЛНР"
.
Российский плен
На початку липня 2014 опинилася на території Російської Федерації. Її звинуватили у вбивстві російських журналістів, хоча перед тим вона була захоплена і ув'язнена проросійськими колаборантами, активну співпрацю з якими офіційна влада Російської Федерації не визнає. Рішенням ПЦ" Меморіал " Надія Савченко офіційно визнана політичним в'язнем. 25 травня 2016 року Надія Савченко повернулася в Україну на спеціально делегованому з цією метою літаку Президента України. Звільнення Надії Савченко стало результатом українсько-російської політичної угоди на найвищому рівні.
Наслідки ув'язнення
Українська письменниця Оксана Забужко у березні 2016 року передбачала кардинальні зміни у поведінці пані Савченко у разі звільнення. Вона проводила аналогії з Радянським політв'язнем Валентином Морозом, поведінка і особистість якого після тортур в радянських спецклініках і таборах кардинально змінилася. Забужко пояснювала це впливом інформаційного поля, медикаментів та інших методів, які на даний момент є засекреченими.
Діяльність після звільнення
Після звільнення з російського полону вона досить часто стала миготіти в заголовках новин. Наприклад, 27 травня 2016 року оголосила про свою готовність стати президентом України. Пізніше вона заявила, що впевнена у своїй стовідсотковій перемозі на президентських виборах, якщо вони відбудуться сьогодні, а також вважає український уряд і армію, що не дали відсіч Росії в Криму, винними у війні на Донбасі.
25 листопада 2016 року заявила про початок самостійної політичної кар'єри. Її цитата:
"Я не буду входити в партію. Я стаю незалежним політиком. Я відкриваю свій фонд".
13 грудня 2016 р. Савченко зустрілася в Мінську з лідерами самопроголошених ДНР і КНР Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким, де обговорювала з ними Мінські угоди та обмін полоненими у форматі «всіх на всіх». Це породило бурю обурення як з боку українських політиків, так і звичайних українців. Савченко була запрошена в Службу безпеки України для дачі показань свідків у кримінальному провадженні, яке ведеться за фактом діяльності ЛНР і ДНР як терористичних організацій. За ведення самостійної діяльності в цьому напрямку, ні з ким не узгодженої, 15 грудня Савченко виключили з лав партії «Батьківщина», а 22 грудня 2016 року Н. Савченко була виключена з Постійної делегації України в ПАРЄ.
Читайте також: Савченко закликала українців відмовитися від президента і державності
У липні 2017 року Савченко зробила заяву, що братиме участь у виборах Президента України в 2019 році.
Звинувачення в держперевороті і підготовці терактів
15 березня 2018 року Верховна Рада виключила Надію Савченко з Комітету Верховної Ради з національної безпеки України "з метою недопущення розголошення інформації, яка відноситься до державної таємниці". Після цього Савченко заявила, що Верховна Рада в черговий раз порушила закон України, і звинуватила чинну українську владу в злочинах проти України.
Перед допросом в СБУ, куда она была вызвана на допрос по «делу Рубана», Савченко заявила журналистам, что готова публично ответить на все вопросы и предложила допросить ее на полиграфе. При этом она отвергала обвинения в свою сторону, но заяявила, что подобные мысли есть у большинства украинцев:
"Хто не думав підірвати Банкову чи Верховну Раду? Ми що, живемо в 1937-му році, в сталінські часи, коли це [обговорення] є злочином? Про це не можна говорити на вулиці? У нас про це не говорить тільки ледачий. Якщо ми хочемо вижити в цій країні, нам потрібна тотальна зміна політичної системи".
Читайте також: "Савченко планувала підірвати Раду і автоматами добити тих, хто вижив", - Луценко зробив гучну заяву
Версії про те, що вона діє в інтересах Росії, Савченко повністю відкидає. У відповідь на звинувачення в причетності до справи Рубана Савченко припустила, що подібні звинувачення з'являються у зв'язку з війною українських спецслужб і тому «відбувається злив країни зсередини».
22 березня 2018 року Верховна Рада позбавила Надію Савченко депутатської недоторканності, після чого вона була затримана СБУ в будівлі Верховної Ради.
Цього ж дня Генеральний прокурор України Юрій Луценко оприлюднив відео, яке доводить причетність Савченко до організації терактів і підготовки державного перевороту.
