Під час вихідних в Україні підвищується можливість традиційних неприємних «сюрпризів» від північного сусіда – обстрілів на сході, ймовірність терактів у великих містах, спроби нових кібератак в мережі, але не більше…, бо у Києві парад.
Україна вирішила святкувати свою незалежність військовим парадом у столиці. Соцмережі активно обговорюють цю подію, та все ще не можуть визначитись, що сьогодні є військовий парад – «зрада» чи «перемога». Чи актуально його проводити, чи доречно?
Так повелось, що військові паради у світі проводяться для демонстрації сили. Деякі держави організовують це дійство для своїх громадян, щоб закріпити певні меседжі, що розповсюджуються у інформаційному просторі, та для підтримки військового патріотизму, інші, навпаки, націлені на зовнішню аудиторію: демонструють свою грізність світові, їхнє меседж – краще до нас не наближайтесь. Треті – мають на меті і те, і інше. Є країни, які нічого не проводять, бо їхня міць і так очевидна, а ідеали гуманізму там перемогли остаточно, тому брязкання зброєю сприймається за залишки Середньовіччя.
Мене завжди дивували до певного часу українські військові паради, бо вони не несли жодного ані внутрішнього, ані зовнішнього послання, нічого нікому не демонстрували, нікого ні до чого не надихали. Для чого їх проводили? Невідомо… Розваленій та розграбованій українській армії, на превеликий жаль, нічого було показати своєму народу і світу, бо було очевидно, що і людей вона не захистить, і ворогів не налякає.
Коли розпочалась війна, парад мусив підняти бойовий дух військових та дати надію населенню, але це у нього не дуже виходило, бо люди розуміли, що немає в країні зайвої техніки, щоб так вільно ганяти її по столиці – потреби передової важливіші. Цього року ситуація інша: ми маємо вже що показувати – армію, яка відроджується, техніку, яка з’являється, сильних партнерів, що готові допомагати. Маємо унікальну можливість трохи розслабитися і забути про 24-серпневий синдром, який вже став нормою за кілька років війни. Цього разу можемо не так переживати, що ворогові знесе дах і він втілить свої найстрашніші плани.
З тих пір, як у нас з’явився під носом ворог, всі очікують 24 серпня з тривогою. Ця дата – як червоний плащ-подразник для «кремлівського боса». Саме в цей день він хоче довести, що нічого у нас не вийде, чи на крайній випадок зіпсувати святковий настрій загостренням боїв на сході. Більше смертей – більше горя на свято. Цього року, крім ймовірних додаткових обстрілів на лінії фронту, ймовірних точкових актів у вигляді випадкових підривів автомобілів зі знаковими людьми-символами, заговорили про відкриття нової лінії фронту зі сторони Білорусі чи (та) Придністров’я.
Ні у кого немає сумнівів, що навезене озброєння в рамках спільних військових навчань у союзній Росії державі Білорусії – лише ширма. Адже ми пам’ятаємо, чим закінчувались військові навчання росіян біля наших кордонів на сході, чи присутність чисельного військового контингенту у Криму – наступом та захопленням.
І цього сезону ще й на часі нова «фішка» від російських спецслужб, що спрямована на підрив економіки – кібератаки. У мережі попереджають, що віруси надходитимуть користувачам на e-mail у вигляді неочікуваних архівованих файлів, які одразу рекомендують знищувати. Є також ймовірність, що українцям масово розсилатимуть фейкові листи від спецслужб із повідомленнями про відкриту справу або висунуті звинувачення, що мають розміщуватись у додатках. Саме відкриття цих додатків і «спровокує» вірус…
Та, власне, у ворога чимало вигадок, щоб примусити нас понервувати та зіпсувати свято у вигляді пікетів та різноманітних провокацій. Готуємось до нескінченної кількості маленьких та великих пакостей. Але вже впевнено можна сказати, що повномасштабного військового наступу з боку Білорусі у ці дні не буде. Якої б кількості техніки та солдат не завезли туди, які б там плани щодо нас не будувались, як би не чесалися руки їх реалізувати. Адже військовий парад цього року символізує початок глобальних видимих поразок ворога і початок нашої поступової перемоги, а демонстративний візит американських міністра оборони Джеймса Меттіса та спецпредставника по Україні Курта Волкера до Києва у ці дні поставив крапку на будь-яких рухах з Білорусі у нашу сторону. Росія не наважиться розпочати нову світову війну.
Насолоджуймося видовищем.
Тетяна ФІНКЕВИЧ
